Чорноморський суднобудівний завод

Чорномо́рський суднобудівни́й заво́д (ЧСЗ) — українське корабле- та суднобудівне підприємство у місті Миколаєві (Україна), який існував до 25 червня 2021 року.

Чорноморський суднобудівний завод

Тип	ПАТ
Форма власності	публічна компанія
Галузь	суднобудування, судноремонт
Засновано	1897
Закриття (ліквідація)	26.06.2021
Причина закриття	банкрутство
Штаб-квартира	Миколаїв
Ключові особи	Ілля Горн
Холдингова компанія	Smart Maritime Group
www.chsz.biz
Нагороди
Чорноморський суднобудівний завод у Вікісховищі

Історія

Знімок важкого авіаносного крейсера Адмірал Кузнецов на стапелі ЧСЗ. Знімок зроблений із супутника США KH-8 4 липня 1984 року

Утворений 1907 шляхом об'єднання двох корабелень, посталих у 1895—1897, в одне підприємство під назвою «Наваль». Після створення завод очолював інженер, організатор виробництва і промисловий магнат Йоаким Каннегісер.

Часи СРСР

У листопаді 1922 року заводу було присвоєно ім'я Андре Марті та Луї Бадіни — французьких військових моряків, які були одними з організаторів заворушень на кораблях французької ескадри в 1919 р. під час перебування її в Чорному морі. Згодом Луї Бадіна відійшов від комуністичного руху, і в 1924 році його ім'я зникло з назви підприємства. До грудня 1957 року завод продовжував носити ім'я Андре Марті.

Упродовж 1956—1968 років завод носив ім'я Івана Носенка — радянського державного діяча, інженера-контр-адмірала, міністра суднобудівної промисловості СРСР, що тривалий час працював на заводі. Після втечі до США його сина Юрія, що був співробітником Другого головного управління КДБ СРСР, ім'я Носенка з назви заводу прибрали.

Після відновлення Незалежності

У 2003 році за президентства Леоніда Кучми і прем'єрства Віктора Януковича Чорноморський суднобудівний завод був виключений зі списку підприємств, які не підлягають приватизації. Того ж року підприємство було винесено Фондом держмайна, очолюваний членом партії Регіонів Михайлом Чечетовим, на приватизацію.

Переможцем конкурсу в якому брало участь лише два підприємства, стало ВАТ «Миколаївська малотоннажна верф», яке на той час перебувало під контролем російських олігархів братів Олега та Ігоря Чуркіних, які, за повідомленнями низки українських ЗМІ, є племінниками, відомого своїми антиукраїнськими висловлуваннями, російського представника в ООН під час російської агресії проти України Віталія Чуркіна. Контрольний пакет акцій холдингу (90,25 %) ГАХК «ЧСЗ» був проданий росіянам за нереально низькою ціною — 129 195 520 грн. На підприємстві на той час працювало 5 500 осіб, заводська територія складала 300 гектарів землі в місті на на березі Дніпр-Бузького лиману, містила 988 споруд, у тому числі 198 виробничого призначення, 461 невиробничого, 92 складських приміщень. Чуркіним також дістались набережні та стапелі — всього 12, передавальні пристрої — 52, об'єкти об'єкти соціального, культурного та битового призначення — 173. Для порівняння, у 2002 році українське підприємство «Нібулон» придбало у завода земельну ділянку розміром 7 гектарів з об'єктом незавершеного будівництва за 79 млн грн. Під керівництвом росіян найбільше суднобудівне підприємство України поступово втратило практично весь свій виробничий потенціал. Чуркіни не виконали жодного інвестиційного зобов'язання. За 3 роки вони звільнили із заводу три тисячі робітників. Заборгованість по зарплаті працівникам на 1 січня 2007 року склала понад 2 мільйони гривень. Заборгованість Пенсійному фонду на 1 лютого 2007 року досягла майже 20 мільйонів гривень, фонду соціального страхування від нещасного випадку — понад 0,5 мільйона. Пізніше Віталій Чуркін заявив, що племінників у нього немає.

ЧСЗ знаходився в стадії банкрутства з 2014 року. Ініціатором банкрутства виступило ПрАТ «Балаклавське рудоуправління» (Севастополь, АР Крим), яке, як і ЧСЗ на той час, було підконтрольним іншому російському бізнесмену Вадиму Новинському. Провадження у справі про банкрутство було порушено Господарським судом Миколаївської області ще на початку лютого 2014 року.

У вересні 2017 року Генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив про намір зрушити з місця процес повернення в державну власність Чорноморського суднобудівного заводу (ЧСЗ) і ПАТ "Миколаївський суднобудівний завод «Океан».

3 липня 2018 року, Господарський суд Миколаївської області визнав банкрутом ПАТ «Чорноморський суднобудівний завод».

У вересні 2019 року, за рішенням Господарського суду Миколаївської області майно ПАТ «Чорноморський суднобудівний завод» було виставлено на продаж. Майно реалізувалося двома лотами — нежитлові приміщення та плавзасоби. Окрім них, також було виставлено на продаж наявне обладнання у цих цехах та територіях включно з кранами, огорожею, система освітлення та інше.

25 червня 2021 року, Господарським судом Миколаївської області оголосив ПАТ «Чорноморський суднобудівний завод», що знаходиться в м. Миколаєві за адресою: вул. Індустріальна, 1, банкрутом. Відповідне рішення суду (резолютивна частина) було зачитано в ході засідання суду, а також було затверджено звіт ліквідатора підприємства Ольги Протасової, яка в ході судового засідання заявила: «Мною були звільнені всі працівники підприємства. Завершена вся господарська і підприємницька діяльність ПАТ „ЧСЗ“, всі технологічні цикли діяльності підприємства-банкрута. Також була проведена повна інвентаризація активів банкрута. Після інвентаризації все майно було оцінено і реалізовано.». Також було повідомлено, що у ПАТ «Чорноморський суднобудівний завод» не залишилося майна, яке продали, а зароблені гроші (151 млн грн) — віддали шести кредиторам.

Структура

Державна акціонерна холдингова компанія «Чорноморський суднобудівний завод».

• ВАТ "Суднобудівна верф «Меридіан»;
• ВАТ «Миколаївська малотоннажна верф»;
• ВАТ «Чорноморський машинобудівний завод»;
• ВАТ "Малярно-ізоляційне підприємство «Райдуга»;
• ВАТ "Чорноморський меблевий завод «Чорномормеблі»;
• ВАТ "Будівельно-монтажне управління «Чорноморсервіс».

Продукція

ПАТ "ЧСЗ" випускав великовантажні і пасажирські судна, великі морозильні траулери-рибозаводи (вперше 1956 в СРСР), судна китобійної бази «Україна» (з 1957), танкери, а також прогулянкові човни, палубні суднові механізми, сільськогосподарську техніку тощо.

ПАТ "ЧСЗ" виконував держзамовлення з будівництва новітніх військових кораблів для ВМС України, в тому числі — корветів проекту 58250.

Вид на ЧСЗ і «Нібулон» з острова Батарея

У 2010 р., на воду було спущено універсальний транспортний корабель CF 38850.

Завод мав у розпорядженні стапелі, які могли бути задіяні при будівництві авіаносців.

Так званий перший стапель раніше був реконструйований і станом на 2012 р. на ньому було можливе виконання комплексу робіт, пов'язаних зі спорудженням великих кораблів і суден водотоннажністю до 105 тис. тонн, встановлення на них великогабаритних механізмів. Другий — «нульовий» стапель — був готовий, більш аніж на 90 % і за необхідністю у найкоротші терміни також міг бути введений у дію.

Восени 2014 року, підприємство було переорієнтоване на виготовлення обладнання та комплектуючих для підприємств металургійної галузі — як умови виживання під час глибокої кризи в суднобудуванні, повідомляв на той час генеральний директор ПАТ «ЧСЗ» Олександр Остапенко. Комплектуючі замовляли заводи групи «Метінвест», Марганецького та Орджонікідзевського ГЗК, Corum Group.

В березні 2018 року, у зв'язку з розширенням виробничої діяльності Миколаївського майданчика компанії «Smart Maritime Group» (Чорноморський суднобудівний завод), підприємство оголошувало набір на 150 вільних вакансій  — збиральників та зварювальників судових, кранівників та фахівців з інших робочих спеціальностей.

Керівництво

• 1895—1896 — Гарріс Е. Г.
• 1896—1897 — Роланд Л. Г.
• 1898—1899 — Беклемишев Микола Миколайович
• 1900—1909 — Каннегісер Йоаким Самуїлович
• 1909—1912 — Дмитрієв Микола Іванович
• 1912—1918 — Юреньов Борис Олександрович
• 1919—1919 — Плосконний І. І.
• 1920—1920 — Матвеєв
• 1921—1925 — Степанов Сергій Олександрович
• 1925—1927 — Щербина М. В.
• 1927—1930 — Велігура Д. М.
• 1930—1931 — Кухта М. Ф.
• 1932—1933 — Старущенко Д. М.
• 1933—1934 — Кужелло Ернест Францович
• 1934—1937 — Степанов Сергій Олександрович
• 1938—1939 — Гейзер О.
• 1939—1941 — Самарін Олександр Васильович
• 1941—1944 — Селезньов Володимир Львович
• 1944—1944 — Клопотов Борис Євгенович
• 1944—1949 — Самарін Олександр Васильович
• 1949—1952 — Івочкін Володимир Федорович
• 1952—1954 — Орєшкін Віктор Михайлович
• 1954—1956 — Прибильський Іван Степанович
• 1956—1959 — Сгибнєв Захар Григорович
• 1959—1979 — Ганькевич Анатолій Борисович
• 1979—1993 — Макаров Юрій Іванович
• 1994—1996 — Овдієнко Ігор Миколайович
• 1996—2002 — Тихоненко Ігор Павлович
• 2002—2004 — Полтавцев В'ячеслав Миколайович
• 2004—2007 — Сагайдаков Олександр Михайлович
• 2007—2009 — Горн Ілля Григорович
• 2009—2010 — Мордовенко Дмитро Миколайович
• 2010—2014 — Калашников Валерій Миколайович
• 2014—2021 — Остапенко Олександр Вікторович

Побудовано на заводі

• Протичовнові крейсери проекту 1123
  • протичовновий крейсер «Москва» (закладено 5 грудня 1962, спущено на воду 14 січня 1965, введено в експлуатацію 25 грудня 1967, виведений зі складу флоту 7 листопада 1996);
  • протичовновий крейсер «Ленінград» (закладено 15 січня 1965, спущено на воду 31 липня 1966, введено в експлуатацію 22 квітня 1969, виведений зі складу флоту 5 грудня 1992):
  • протичовновий крейсер «Київ» (закладено 20 лютого 1968 (планувалось), не закладувався, будівництво скасовано 2 вересня 1968);
• Авіаносні крейсери проекту 1143 (1143.1-1143.4)
  • авіаносець «Київ» (закладено 21 липня 1970, спущено на воду 26 грудня 1972, введено в експлуатацію 28 грудня 1975, виведений зі складу флоту 30 червня 1993);
  • авіаносець «Мінськ» (закладено 28 грудня 1972, спущено на воду 30 вересня 1975, введено в експлуатацію 27 вересня 1978, виведений зі складу флоту 31 серпня 1992);
  • авіаносець «Новоросійськ» (закладено 30 вересня 1975, спущено на воду 26 грудня 1978, введено в експлуатацію 14 серпня 1982, виведений зі складу флоту 31 серпня 1992);
  • авіаносець «Баку» («Адмірал Горшков», «Вікрамадітья») (закладено 26 грудня 1978, спущено на воду 31 березня 1982, введено в експлуатацію 20 грудня 1987, виведений зі складу флоту 5 березня 2004);
• Авіаносні крейсери проекту 1143 (1143.5-1143.6)
  • авіаносець «Тбілісі» («Адмірал Кузнєцов») (закладено 1 вересня 1982, спущено на воду 4 грудня 1985, введено в експлуатацію 25 грудня 1990)
  • авіаносець «Рига» («Варяг», «Ляонін») (закладено 6 грудня 1985, спущено на воду 25 листопада 1988, введено в експлуатацію 25 вересня 2012);
• Важкий атомний авіаносний крейсер проекту 1143.7
  • авіаносець «Ульянівськ» (закладено 25 листопада 1988, введено в експлуатацію 1995 (планувалось), будівництво припинене 1 листопада 1991, не добудований, розібраний на стапелі).
• Корвет проекту 58250
  • корвет «Володимир Великий» (закладено 17 травня 2011 року, заявлена дата готовності 2016).

Галерея

• 

  ПКР «Москва» (СРСР) у 1982 році

• 

  ПКР «Ленінград» (СРСР) у 1990 році

• 

  ПКР «Київ» (СРСР) в уявленні художника

• 

  ТАКР «Київ» (СРСР) у 1985 році

• 

  ТАКР «Мінськ» (СРСР) у 1985 році

• 

  Колишній ТАКР «Київ» (Китай) в місті Тяньцзінь у 2004 році

• 

  Колишній ТАКР «Мінськ» (Китай) в місті Шеньчжень у 2008 році

• 

  ТАКР «Новоросійськ» (СРСР) у 1986 році

• 

  ТАКР «Баку» (СРСР) у 1988 році

• 

  ТАКР «Адмірал Горшков» (Росія) у 2007 році

• 

  Авіаносець «Вікрамадітья» (Індія) у 2014 році

• 

  ТАКР «Адмірал Кузнєцов» (Росія) у 2012 році

• 

  ТАКР «Варяг» (Україна) у 2001 році

• 

  Схема АТАКР «Ульянівськ» (СРСР)

• 

  Секція корвету «Володимир Великий» (Україна) у 2012 році

Див. також

• Океан (завод);
• Миколаївський суднобудівний завод;
• ДП НВКГ «Зоря» — «Машпроект»;
• Дослідно-проектний центр кораблебудування.

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
• Рождённый в краю корабельном / Плясков Л. А., Кучеренко Л. М. и др. — К., : Компьютерные системы, 1997. — 400 с. — ISBN 978-966-95240-1-0.
• Наш Черноморский. 1897–1987 / Плясков Л. А., Кучеренко Л. М. — М. : Мысль, 1989. — 481 с.
• Черноморский судостроительный завод 1897–1988 / Плясков Л. А., Золотарева В. А. — 1989.

Посилання

• www.chsz.biz — Сайт заводу
• ПАТ «Чорноморський суднобудівний завод» // clarity-project.info
• ЧСЗ переходить на обладнання для металургії^{[недоступне посилання з серпня 2019]}
• Хто замовив братів Чуркіних?. https://www.epravda.com.ua/. Економічна правда. 2007-12-13. Процитовано 17 липня 2018. 
• У Миколаєві розпочали будівництво другого танкеру на замовлення нідерландської компанії. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2018-07-10. Процитовано 10 липня 2018. 
• Ю. А. Бугаєвська. З історії миколаївського суднобудівного заводу «Наваль» (нині ДАХК «ЧСЗ». Державний Архів Миколаївської області.